Мефедрон 4 MMC Кириллов

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Все началось, когда я закладки закончила и оказалась в ситуации, когда без дурьки просто невыносимо. Друзья мне порекомендовали попробовать мефедрон, они говорили, что он дает классный приход. Что ж, думала я, попробовать стоит.

Но где его достать? Все говорили, что надо искать контакты и не буллить, а я же не знала, как это делается. Решила пойти по другому пути. Раз уж я люблю фланировать по городу, то почему бы и не объединить приятное с полезным? Знала, что наркоманы часто встречаются в определенных местах, поэтому пошла на разведку.

Привела кошку с собой, она всегда меня поддерживает. Но для полного успеха, мне понадобился еще один "помощник". Я позвонила своему другу, который занимается поставками китайского качественного товара. Встретились мы в укромном местечке, я дала ему деньги, а он взамен отдал мне небольшую пачку дурьки.

Надо сказать, я немного поправлялась с этим мефедроном раньше, но вот такое количество я пробовала впервые. Сказать, что это был кайф, это ничего не сказать! Я чувствовала себя настоящей королевой улиц, я была в центре внимания. Вся эта головная дурь просто унесла меня в другой мир.

Кстати, в это время кошка тоже оказалась в приятном недельном состоянии - она натаскивалась на голубей. Бедные птички! Кошка просто летала за ними, словно они были ее личными игрушками. Она точно знала, как их буллить! Меня это несколько напрягало, я чувствовала себя отвлеченной от своего главного дела - получения удовольствия от мефедрона.

Однажды мы с кошкой решили провести эксперимент. Я взяла с собой небольшую плюху гашиша, а она взяла свою "добычу" - мертвого голубя. Сели мы на скамейку в парке, курили гашиш и наблюдали за своими родными занятиями - я за своим "дурочкой", а она за "голубулями". Это был космический приход!

Знаете, ребятки, мефедрон - это что-то! Но спустя несколько часов мой организм потребовал повторного воздействия.

Так что, ребята, я попрощалась с мефедроном и больше не фланирую по улицам в поисках контактов наркоманов. Вместо этого я стараюсь заняться чем-то полезным. Ведь у нас только одна жизнь, и ее надо ценить.

А кошка? Она просто стала моей постоянной поддержкой и другом. Мы больше не пытаемся буллить голубей, а наоборот, пытаемся помочь им. Ведь даже маленькая кошка может делать хорошие дела, верно?